Життя й кохання
Душа / Стихи о любви / Читателей: 27
Инфо

Чому несправедливе так життя,
     Коли кохаєш?
Чи до небес летіть,чи маяття-
     Ти вже не знаєш...
Коли ти близько і у той же час
     Ти так далеко.
Курличуть на даху в ранковий час
     Про нас лелеки...
В обіймах уві сні одну тебе
     Міцно тримаю.
Зникає вранці тінь страшних химер
     Зоря палає.
Чому несправедливе так життя-
     Серце тріпоче.
Весь світ летить далеко в небуття-
     Тебе я хочу.
І ти так близько і у той же час
     Ти так далеко...
Я знаю,що луна лише для нас
     Зірок сонети.

© Микитченко Роман, 15.12.2015. Свидетельство о публикации: 10050-123598/151215
Метки: Люблю тебя, Грусть

Комментарии (24)

Загрузка, подождите!
Страница: 1 2 3
21
Ответить

Дуже проникливо.

22
Ответить

Дякую!!! Приємно, що Вам сподобалось!!!

Последний раз редактировал Микитченко Роман 23.03.2016 01:36
23
Илла Ли23.03.2016 01:09
Ответить

Звучит.)) Нежное.вот, это тебе 

24
Ответить

Очень рад, что Вам понравилось! Спасибо большое!

Загрузка, подождите!
Страница: 1 2 3
Добавить комментарий

 
Подождите, комментарий добавляется...