Фото из И-нета

Скоріше в сну блакитну заметіль
Рідною мовою / Стихи на других языках / Читателей: 23
Инфо

***

Скоріше в сну блакитну заметіль,
Скоріше в куколку із затишного сіна,
У крайнім випадку згодиться і постіль,
А головне – очей подалі схими…

Бо схима ця – про око – про людське,
Всередині ж буя полум*я дике, -
Якщо торкнеться, ти згадаєш про таке,
Що серце забуяє, мов… гвоздика!..

Її не руш, - була б, - сказала мати,
- Мене не руш, - сказала та сама, -
- Дивись, і все, - не вздумай же займати, -
- Бо захворієш, - наче б я – чума!

Не винна я: я Богу наречена,
А ти – земний, ти – надто вже земний,
Не плигай «в гречку», - начебто з нічев*я, -
Хіба що поглядом мене зімни…

Отак казала, - наче й не казала,
Лишень очима пружно повела,
Мов не душа дихнула, - дим вокзалу,
Вона ж промовила:
- Прощай!..
Такі діла…

© Александр Приймак, 31.01.2017. Свидетельство о публикации: 10050-142901/310117
Метки: Диалог

Комментарии (8)

Загрузка, подождите!
1
Ответить

А щось бо є!.. Про схиму-не второпав...
Кого «не руш»? Чому, кат-ма, «не руш»?
А «м»яти поглядом,«це- онанізму трохи...
За наслідки якого не берусь...
Отакі-то, дядьку, справи.

Последний раз редактировал Ивашина Виталий 31.01.2017 22:29
2
Ответить

Ведь не всё понял, а так красиво!

3
Ответить

Ивашина Виталий, читайте, дядьку, думайте — на і голівонька бо дана...

4
Ответить

Юрий Митченко, за всё Тебя благодарю!

5
14.02.2017 21:09
Ответить

Философкое стихо!I як? Не порушили?)

6
Ответить

Жанна Безценная, ой же вдячний я Вам!
І як же Ви таке могли припустити?

7
14.02.2017 21:18
Ответить

Александр, та це я так… на всяк випадок запитала

8
Ответить

Жанна Безценная, Аааааааааааааа!...поздравляю

Загрузка, подождите!
Добавить комментарий

 
Подождите, комментарий добавляется...