І дім ожив
Стихи о любви / Читателей: 5
Инфо

А пончики! А пончики з повидлом,    
немов в дитинстві вдома – смакота!    
У них старання і душевність видно
і в них –  любов, повага, доброта…

І дім ожив! Здавалось, що усмішка
і голос жінки в нім живуть давно…
Здавалось, двоє ощасливлять ліжко,
але в житті не все так, як в кіно.

А так хотілось, мріялось до стрічі,
щоб не дарма були часи чекань…
Було вино, та не горіли свічі,
згасила доля полум’я бажань.

Самі себе невільно обікрали,
бо без кохання мить рівна нулю.
Слова мовчали, а серця кричали
таке прадавнє і нове: «ЛЮБЛЮ!»

  2020 р.

© Cынсела, 31.07.2020. Свидетельство о публикации: 10050-177619/310720

Комментарии (1)

Загрузка, подождите!
1
Ответить

А пончики! А пончики з повидлом,    
немов в дитинстві вдома – смакота!    
У них старання і душевність видно  — у них старания, думаю, не верно, вы поставили «у» только для кол-ва слога, т.к. далее — и в них — любовь ...
і в них –  любов, повага, доброта…

І дім ожив! Здавалось, що усмішка  — тут сбит ритм усмІшки, т.к. правильно Усмішки
і голос жінки в нім живуть давно…
Здавалось, двоє ощасливлять ліжко, — по логике наоборот — ліжко ощасливить двох
але в житті не все так, як в кіно.

А так хотілось, мріялось до стрічі,  -  «до стрічі» — это что за слово до встречи — до зустрічі ?  Только из-за размера каверкать слова в мове не стоит, это портит общее впечатление.
щоб не дарма були часи чекань…
Було вино, та не горіли свічі,
згасила доля полум’я бажань. -  судба погасила пламя желаний и далее переходим к двум последним строкам, здесь она погасила, а там  всё же  сердца кричали люблю, как-то не логично.

Самі себе невільно обікрали,
бо без кохання мить рівна нулю.
Слова мовчали, а серця кричали
таке прадавнє і нове: «ЛЮБЛЮ!»

Загрузка, подождите!
Добавить комментарий

 
Подождите, комментарий добавляется...