Добровільна ізоляція
Стихи о жизни / Читателей: 1
Инфо

Заховався в свою скойку
за двері залізні.
Сумно. Випив би настойки,
та в горло не лізе,
бо яка то радість пити,
без свата, самому?
Сват не варят – хоче жити,
не виходить з дому.
«Заробляє сват медалі» –
кохану леліє…
А щаслива його Ляля
догоджати вміє!
То вишнівочки націдить
і сама пригубить…
Нерозтрачені флюїди
сват любив і любить…

А я: кухня, скайп, новини,..
голубам дам каші.
Щось промовлю до дружини,
а портрет що скаже?
За вікном одна картина –
спорожніле місто.
Обстановка карантинна –
кисну, як те тісто.
Була б мила «два по сорок»
і вдень ми б кохались.
В понеділок, у вівторок
вином би вгощались…
Нема щастя і не буде.
Не вб’є пандемія,
як той пес в залізній буді,
завию, здурію.

   Березень 2020 р.

© Cынсела, 26.03.2020. Свидетельство о публикации: 10050-175790/260320

Комментарии (0)

Добавить комментарий

 
Подождите, комментарий добавляется...