Два варианта
Городская лирика / Читателей: 2
Инфо

Два варианта

У нас сегодня лишь два варианта,
чтоб угодить не простой судьбе:
или Ты замуж идёшь за гаранта,
или я вскоре женюсь на Тебе.
Нет сегодня важнее цели,
всё остальное - сует суета,
пока мы  душами не постарели,
пока не покинула нас доброта.
А мы и мысленно не стареем,
есть усталость и ломит кости…
Ты мне видишься всех милее,
но теперь лишь явилась гостьей.
Против нашей любви не внуки,
дети вышли из нашей власти.
Протяни мне навстречу руки –
не нужно мне иное счастье.

   2015 р.

* * *
Ти лежиш, мабуть, чекаєш?.
Заздрю молодим.
А мене, Мітяня, знаєш,
не пускає в гості тин.
Перескочити не в силах.
Рити землю, як той пес?
Йду у напрямку могили
і несу гріхи, як хрест.

2017 р.
Прощай, кохання
Надворі дефіле дощу,
це плаче осінню Розлука.
Беру бокал нервово в руки,
так плачу, щоб ніхто не вчув.

Де було щастя там печаль…
Гнів кинула, як в душу камінь.
Прощай, кохання до нестями.
Прости, надіє і прощай.

Бокал на друзки розтрощу.
З Розлукою не хочу пити.
Змія уміє лиш убити.
Поплачу, щоб ніхто не чув.

05-11-2017 р.
Ранкова зустріч
Ховалась ніч. Хрести церквиць освічені,
а син з коханою ще досі у садку…
Під ранок, Ти приснилась, ще не вінчана,
немов лебідонька, купалася в ставку.

Дививсь на Тебе місяць зачарований.
Будили день вертких синиць пісні.
Хотів побігти – ноги, як вмуровані.
Мабуть, я знову щось кричав вві сні?

Це ж треба? Вранці погляди зустрілися.
Ти усміхалась, а в очах печаль.
Не підійшов. Хотів, та не насмілився,
не напросився на ранковий чай.

2017 р.
Візит Музи
Синець під оком. Бруднувата блуза.
Біля плеча розірваний рукав.
Припленталась під самий ранок Муза,
а я уже блуднИцю не чекав.

Запахло в спальні різко перегаром
і тютюном… Я, наче одурів –
відпоював її розсолом і узваром,
для ванни воду тут же підігрів.

Коли ж, нарешті, виспалась богиня,
попила зранку кави з коньяком
і… заблищали її очі сині,
в нічній сорочці вийшла на балкон.

Я онімів – божественна постава!
В моєму тілі забурлила кров,
в руці тремтіла філіжанка кави
і… я спокусу ледве поборов!

2017 р.
Традиції не зрадив
А він приїхав, все-таки, не зрадив
своїй традиції – на білому коні!
Не вкрали коника цигани-конекради.
Пухкий сніжок привіз озимині
Святий Михайло в білому вбрані.

А пані Осінь не чекала снігу.
І станув сніг, неначе й не було.
Сховалась пані між вовків у лігво,
що у яру глибокім за селом –
Шукала сховок, тишу і тепло.

Струмками стали у дворах дороги.
Архистратиг Михайло весь промок.
Не засмутився вершник анітрохи,
і щоб вернутись до господи в строк,
він проміняв коня на мотоблок.

2017 р.

© Cынсела, 27.11.2017. Свидетельство о публикации: 10050-155091/271117

Комментарии (0)

Добавить комментарий

 
Подождите, комментарий добавляется...