Манкурти
Гражданская лирика / Читателей: 1
Инфо

Те, що було, до нас прийшло:
шукали зраду, а не славу
і кидали під ноги скло,
хвалили Юду і Варавву.

Всіх козаків в бандитський гурт
і до п’яниць, чомусь, вписали.
Себе, у ницому «МАНКУРТ!»,
ці дуполизи не впізнали.

Клянуть Мазепу і УПА.
Дасть кістку окупант – щасливі.
Цей вічний раб і ця раба –
каміння на вітцівській ниві.

Грабує знову нас глитай,
вбиває, бреше і регоче…
О, Боже, розуму нам дай,
дай сил боротися, наш Отче.

   2010 р.

© Cынсела, 19.03.2020. Свидетельство о публикации: 10050-175659/190320

Комментарии (0)

Добавить комментарий

 
Подождите, комментарий добавляется...