Муза 2019 р.
Гражданская лирика / Читателей: 4
Инфо

Осиротіла Муза, овдовіла.
Вишиванку вдягає раз на рік.
Між кучерів, як плями, пасма білі
і важко дихає, тримається за бік…


Богине наша, чом засумувала?
Невже вогонь натхнення відгорів?
Коньяк є в мене і солене сало,
і я іще не зовсім постарів…


Не розстріляв сатрап усіх поетів –
«врагов народа». Не його вина?
І досі кров ще тепла на багнеті –
там, де юдей, там горе і війна.


Не всю в крові планету утопили.
Ще є поети! Ти потрібна нам.
Одінь віночок – подаруй нам сили,
іще іде із ворогом війна.


    2019 р.

© Cынсела, 28.11.2019. Свидетельство о публикации: 10050-173681/281119

Комментарии (0)

Добавить комментарий

 
Подождите, комментарий добавляется...