Незмінний сценарій
Гражданская лирика / Читателей: 2
Инфо

Осінні тумани густі, як сметана
в торговки Явдохи, бо чесна дівчИна.
“Як думаєш, Даньку, народ наш повстане?“ -
питає Яким, пригубивши чарчину.


Мій стрийко із тих, кого танком давили,
кого не спалили сибірські морози,
хто має ще силу, щоб втримати вила,
хто мужність зберіг, непокірність і розум.


Чужинці натягують зашморг на мову
і банди сепарів чекають сигналу.
Вмирає манкуртами зраджене слово -
чужинське звучить під гигикання залу.


Нахмурились стрийка посивілі брови -
для нього гидота всі ці “гейпаради“.
Всі землі придбати готовляться знову
потомки бездушної Іродіади.


Народ наш - безстрашний і воїн хоробрий,
та любить роботу, не любить стріляти.
Народ наш повстане, хоч мирний, і добрий.
Сусід наш - ординець, загарбник триклятий.


2019 р.

© Cынсела, 26.11.2019. Свидетельство о публикации: 10050-173634/261119

Комментарии (0)

Добавить комментарий

 
Подождите, комментарий добавляется...