Прийшла зима
Гражданская лирика / Читателей: 5
Инфо

Моє життя не паляниця з медом,
якою щиро Спас нас пригощав.
Моє життя – це стусани під ребра,
бо я, як віл, ніколи не мовчав.
Моє життя, із дня появи - осінь,
в якій не густо було теплих днів.
Моє життя – рядочки, не покоси
на аркушах покинутих ланів.
Моє життя було не в будуарі,
не в бельетажі… Мабуть, не доріс?
Прийшла зима в прозорім пеньюарі,
холодним пухом накриває ліс.
Дозимувати б до зими нової,
ще може встигну і добро зроблю?
Мої слова – це не завжди набої
чи не тому, що я життя люблю?

   2019 р.

© Cынсела, 17.07.2019. Свидетельство о публикации: 10050-171367/170719

Комментарии (4)

Загрузка, подождите!
1
Kollega17.07.2019 10:43
Ответить

Моє життя, із дня появи, осінь,*   -   після появи замість коми раджу тіре.
  Фінал  -  прям цукерочка.

2
Cынсела19.07.2019 18:57
Ответить

Kollega, Спасибі, так краще.

3
Cынсела31.12.2019 06:17
Ответить

Kollega, Вибач, друже. З наступаючими святами! 8 останніх рядків змінив. Так завжди: написав і забув, а коли читаєш заново, так зміниш вірш, що від старого мало що залишиться. Власне так і радили корифеї: «Написав? Не спіши „в люди“, нехай 2 неділі полежить у шухляді, а тоді перечитуй, наче не своє».
 

4
OT VINTA31.12.2019 12:11
Ответить

гарний вірш! 

Загрузка, подождите!
Добавить комментарий

 
Подождите, комментарий добавляется...