Цвітуть акації
Стихи о любви / Читателей: 0
Инфо

Цвітуть акації, як в юності, цвітуть          
і райський аромат зове в минуле.              
А там ровесники гірлянди обірвуть.      
Нектару смак з дитинства не забули,          
як і укусів наших конкурентів – бджіл?                
Я знову нижню гілочку згинаю                              
і, раптом, в пальці знову, наче опік, біль ¬–            
пульсує жало. Кривдницю я знаю.              

Як і тоді, несу скромненький  скарб Тобі    
тій, що любила ці дари весінні...                    
Не обнімеш мене,  не скажеш, як тоді:            
«Які красиві Господа творіння!»                  
Залишу квіти. Бджілка чи Твоя душа              
нектар шукає. Її не потривожу.                  
Журба – камінний мур між нами, як межа...    
Весна, розмай! Радіти би – не можу.

  2018 р.

© Cынсела, 17.05.2018. Свидетельство о публикации: 10050-160745/170518

Комментарии (0)

Добавить комментарий

 
Подождите, комментарий добавляется...