Іржа часу
Стихи о жизни / Читателей: 10
Инфо

Ця чаша нас не обмине.
Всю долю шито й перешито.
Іржею час жере мене,
а я ще не навчився жити.

Забулися байдужі дні
гулянок, праці і любові.
Всміхалась доленька мені,
жінки любили гонорові…

У комунізм, ми не брели
рабами страху і покори!
«Під ковпаками»* всі були,
а в душах зріли волі зорі.

І, раптом, щастя! Хто чекав,
що подарує Господь Волю?
Весь край співав і я співав –
душа лошам неслась по полю.

Та не дрімав наш сатана –
хозари захопили владу,
не забарилася війна
і знову фальш, і знову зрада.

Немає радості – є гнів,
та вже не мають сили руки.
Надії вогник відгорів –
іду до берега розлуки…

            «Під ковпаками»*–
     за всіма стежило КДБ.          

  2018 р.

© Cынсела, 28.02.2018. Свидетельство о публикации: 10050-158227/280218

Комментарии (0)

Добавить комментарий

 
Подождите, комментарий добавляется...