Очі Янгола

Життя - ріка. Молись, чи не молись,
та понесе вода життя в минуле…
А чи згадає хтось мене колись?
Я ще не вмер, а друзі вже забули.
Прости їм, Боже. Але де рідня?.
Лежав в лікарні, наче сиротина…
Біди чекаю кожну мить, щодня,
в обіймах суму, дум і самотини.
Був день пришестя, буде день кінця.
Може мене зустріне ТАМ родина?
Мій Янголе, зі мною поруч стань -
у Тебе усмішка і очі мого сина.

2016 р.

Автор: Cынсела (http://poem4you.ru/BOKUSH)