Не плач

Не плач, коли помру, прошу не плач,
бо я не вартий щирих сліз богині.
За все погане у житті, пробач -
ми всі комусь тепло і ласку винні.

Не заповіт це - ліки для душі.
Це їй стояти завтра перед Богом,
в чеканні вироку на ниточці межі…
За прощення гріхів молись, небого.

Як будеш в храмі, свічку запали
і подумки поговори зі мною.
Ми не завжди відкритими були
і Ти була, прости мене, сумною.

А я давно Тобі гріхи простив,
щоб Бог простив і порадів зі мною,
і не сумуй. Своє я відгостив -
душа не була на землі земною.

Як буде важко, а життя терпке -
одній, я знаю, буде дуже важко,
згадай кохання світле і палке…
І ТАМ любитиму Тебе я, моя пташко.

2016 р.

Автор: Cынсела (http://poem4you.ru/BOKUSH)