Спасімо землі

У сімдесят третє зелені крони
малюють золотом сонця пензлі.
Щороку зайди “творять“ закони –
мріють продати чужинцям землі.

Я проти епохи феодалізму –
знову поміщики й кулі в спини?
Я першим вила у руки візьму,
вірний корінню, внук селянина.

Бачу уже охоронців і вежі,
чекають грибників в лісі міни…
Земля – це єдине, що нам належить,
без неї не буде уже України.

Земля не товар, як зрадливі душі!
Земля від Бога! Ціни не існує?!
Земля - не тільки картопля і груші,
це МАТИ! А МАТІР`Ю хто торгує?!

2015 р.

Автор: Cынсела (http://poem4you.ru/BOKUSH)