Не чутно

Не чути ні болю,ні
смутку…
Ні ран, ні гарячої крові,
Коли у душі твоїй вічній
Палає вогонь веселковий.
І йдеш, не шкодуючи
сили,
Й мотузку на шию - як
треба
Коли лиш один її образ,
Із срібними тими очима.
Й нема щасливіших від
тебе,
Коли ти крокуєш
невпинно…
Брунатні знамення
кохання,
Криваві сліди його сили.

Коли ти впадеш без надії,
І будеш стогнати від
болю..
На мить? Хоть на мить
пошкодуєш,
Що пав у війні із
любов’ю?

Автор: Лис’ (http://poem4you.ru/Ripp)