Лисяча сутра
Читателей: 18
Инфо

Н.Л.

Вибір, дитинка, - це аневризма, що тікає у судинах:
Чекати, коли це все діло вибухне, – паранойя.
Наша країна – сира, як глина.
Ліпити з неї людину –
Невдячна справа, оскільки вона хоче лишатись сировиною.

Сировиною Росії, Америки, Іудеї.
Сировиною власних невиліковних вавок.
Ті, що вчора вбивали за гроші, - сьогодні роблять це за ідею:
За лісічанську шахту.
За Львівський Замок.

Життя триває, як мантра: вишні – гранати – і знову вишні.
Сансара виконує алгоритми своєї проги.
Але ти – просвітлена, ти вже вийшла
За межі, ти зовсім вийшла*:
Нірвана – це здатність твоїх очей ігнорувати ноги.

Тому не дивися униз, мала, не дивися, бо там – страшне.
Дивися лише угору, на Грозову Лисицю.
Ти чуєш, що я тобі кажу? Чуєш мене? -
Все мине!

Минемо і ми, а рано чи пізно, – справді, яка різниця?

27-28 травня 2016 р.

*Варіація “Сутри серця“: “Гате, гате, парагате, парасамгате, бодхі, сваха!“ (“Вийшов, вийшов, вийшов за межі, вийшов за межі меж, вітаю тебе, просвітлений“).

Ілл.: Урджинхан Онон “Лисиця“ (сучасний монгольский живопис).

© Евгения Бильченко, 31.05.2016. Свидетельство о публикации: 10050-133674/310516

Комментарии (0)

Добавить комментарий

 
Подождите, комментарий добавляется...