Досить жадать дзвiнкiв

Та ти ж мене забув.
Навiщо це терплю?
Сенсу нема благать
Як i чекать жалю.

Досить жадать дзвiнкiв.
Та надiя живуча за всiх.
Мабудь i голос тремтiв
Би, якщо б ти захотiв.

Якщо би ти чекав
На мене бiльш за все,
То мабудь би благав
I мрiяв би про те -

Щоб я одна - твоя,
Навiть на все життя,
Щоб я - твоя сiм’я
I любов до забуття.

Та жоден з нас не йде
Нi на один крок вперед.
Люди та днi - все пусте.
Кожну мить товще льод.

Гордiсть завжди сильнiш
Всiх iнших почуттiв..
То ж не дзвони..облиш,
Бо ти мене не любив.



Муз./Бумбокс - Напиши менi/

Автор: Александра Марченко (http://poem4you.ru/bodnias)